29 квітня 2012, 17:46
СПРАВЕДЛИВИЙ СУД – ФУНДАМЕНТ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ
Який суд ми маємо?
За роки незалежності в Україні так й не створено судову владу, яка б гарантувала кожному право на справедливий суд. Довіра людей до системи правосуддя є вкрай низькою.
Система кримінальної юстиції залишається суто репресивною і спрямована на вибивання зізнань. Виправдувальних вироків суди майже не виносять. Взяття під варту продовжує бути основним запобіжним заходом. Право на захист стало швидше декларацією, ніж реальністю.
Навіть знайшовши правду в суді, домогтися виконання судового рішення часто неможливо.
Судді потрапили під повний контроль політиків. Влада імітує боротьбу з корупцією в судах, справжня ж корупція процвітає під прикриттям та за активної участі політичної влади.
Через це Україна щороку програє найбільшу кількість справ у Європейському суді з прав людини.
Ми ставимо своєю метою подолати:
Який суд нам потрібен?
Нам потрібен незалежний, професійний і відповідальний суддя, суспільна довіра до якого буде непохитною. Правосуддя має стати доступним, а судовий процес має відбуватися на принципах рівності та змагальності, публічно і в розумні строки. Судові рішення мають виконуватися неухильно.
Що це означає?
Незалежний, професійний і відповідальний суд
Політики повинні бути позбавлені будь-яких важелів впливу і тиску на суддів.
Судді мають добиратися з професіоналів за результатами складного, але прозорого і об’єктивного конкурсного випробування. Належне фінансування судів і гідна заробітна плата суддям мають не лише гарантуватися законом, а забезпечуватися на практиці. Суддя має цінувати бездоганність своєї репутації та силу морального авторитета вище за будь-що. Недобросовісна поведінка та зловживання без зволікань має каратися звільненням та дискваліфікацією. Рішення про відповідальність суддів мають бути публічними.
Правосуддя доступне кожному
Система судів має бути простою і всім зрозумілою. Не повинно залишитись жодного правового спору щодо захисту прав особи, який не можна було б передати до суду. Кожна затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення особа повинна отримати можливість постати перед судом у присутності адвоката.
Суд здійснюється на засадах рівності та змагальності
Суд не надає необґрунтованих переваг жодному з учасників судового процесу. Малозабезпечені мають гарантоване державою право на безоплатну правову допомогу. Сторона захисту у кримінальних справах має рівні можливості щодо збирання доказів зі стороною обвинувачення. Досудове слідство, де воно зачіпає права людини, перебуває під контролем суду. У кримінальній юстиції функціонує суд присяжних.
Судочинство відбувається публічно і в розумні строки
Громадськість отримує повну інформацію про діяльність будь-якого суду чи судді. Зали судових засідань завжди відкриті для доступу громадськості. Суди не перевантажені справами, немає судової тяганини. Дотримання розумних строків контролюється.
Рішення судів беззаперечно виконуються
У рішенні суду дається переконлива і справедлива оцінка кожному доказу і вагомому аргументу сторони. В аналогічних справах закон застосовується однаково. Будь-які рішення суду доступні через Інтернет, а за запитом особи їхня копія надається в суді. Виконання судових рішень перебуває під наглядом суду.
Як зробити суд доступним і справедливим?
|
Законодавство про судоустрій, статус суддів і судовий процес необхідно привести у відповідність до європейських стандартів та вимог.
Підвищення професійності суддів вимагає впровадження прозорого, підконтрольного громадськості, централізованого конкурсу на посаду судді без впливу суб’єктивних чинників, у тому числі на посади в судах вищого рівня. Кандидати на посаду судді після здобуття ними вищої юридичної освіти та необхідного стажу роботи у галузі права проходитимуть спеціальну підготовку до роботи на посаді судді, яку має здійснювати незалежна Національна школа суддів.
Суддівський корпус має бути сформований заново. Безстрокове призначення судді слід довірити Вищій раді юстиції, склад якої має бути повністю оновленим. До Вищої ради юстиції мають прийти незалежні високопрофесійні авторитетні фахівці, більшість з яких будуть обрані суддями, як того вимагають європейські стандарти.
Система органів суддівського самоврядування буде реформована у такий спосіб, щоб уникнути «призначуваності» цих органів. Адже саме від них залежить формування іншого центру ухвалення рішень щодо призначення і кар’єри судді – Кваліфікаційної комісії суддів, яка зможе забезпечити дійсно об’єктивний добір кандидатів на посаду судді.
Поряд з Кваліфікаційною комісією суддів слід створити окрему Дисциплінарну комісію, яка б ефективно реагувала на порушення суддею вимог щодо його статусу. У законі мають бути закріплені чіткі та узгоджені між собою підстави для відповідальності суддів, забезпечена ефективна дисциплінарна процедура. Дисциплінарний розгляд стане відкритим і змагальним, а кінцеві рішення комісії регулярно оприлюднюватимуть.
Суди одержать належне фінансування. Відповідно до закону забезпечуватиметься достатнє фінансування судів і гідна зарплата суддям та працівникам судової системи.
Органи суддівського самоврядування мають брати реальну участь у бюджетному процесі. Запити щодо фінансування потреб судів включатимуться до проекту державного бюджету і подаватимуться до Парламенту без скорочення з боку Уряду, який зможе лише висловити свої зауваження та пропозиції до бюджету судів.
Потрібно забезпечити публічний розгляд судових справ. Зняти перешкоди для доступу громадськості до судових процесів, забезпечити суди достатньою кількістю залів судових засідань, налагодити ефективну співпрацю між судами і засобами масової інформації. Необхідно подбати про повноцінне інформування людей щодо судових механізмів захисту їхніх прав за допомогою сайтів судів, безкоштовних буклетів та бланків звернень до суду.
Забезпечення доступності правосуддя і розумних строків провадження вимагає зменшення навантаження на суди. Потрібно поступово вилучити з юрисдикції судів справи про накладення адміністративних стягнень, а з юрисдикції адміністративних судів – справи за позовами органів влади до особи.
Потрібен контроль за строками провадження не лише в окремій інстанції, а в кожній справі загалом. Слід запровадити ефективні механізми відшкодування збитків внаслідок порушення права на розгляд справи впродовж розумного строку.
Ефективна правова допомога має бути доступною у всіх видах судочинства. Якість безоплатної державної правової допомоги та її бюджет має контролювати незалежний орган, до складу якого входитимуть представники адвокатури, правозахисних організацій, уповноваженого Урядом органу тощо. А для забезпечення рівності сторін слід обмежити участь прокуратури у некримінальних процесах – вона не дублюватиме функцій інших державних органів.
Система судів має стати більш зрозумілою і збалансованою та будуватися відповідно до потреб справедливого судочинства. Судами загальної юрисдикції мають бути цивільні, адміністративні і кримінальні суди. Якщо людина помилиться з вибором суду, то сам суд направить справу до компетентного суду, який відповідно до закону повинен розглянути цю справу.
Потрібно посилити повноваження Верховного Суду щодо забезпечення однакового застосування законів шляхом перегляду судових рішень, забезпечити можливість безпосередньо звертатися до найвищого судового органу України, встановивши чіткі критерії для звернення до Верховного Суду зі скаргою.
Для забезпечення належного виконання судових рішень слід зняти законодавчі перешкоди для виконання рішень судів, ухвалених проти держави, її органів, установ, підприємств. Для запобігання примусовій реалізації їхнього майна на виконання судових рішень необхідно передбачати відповідні витрати у державному бюджеті. Усі рішення мають своєчасно включатися до Єдиного державного реєстру судових рішень, який забезпечує їхнє оприлюднення в Інтернеті.
Через прийняття принципово нового Кримінального процесуального кодексу слід забезпечити реальну змагальність сторін на кожному етапі кримінального процесу, а також запровадити повноцінний суд присяжних, як це передбачено Конституцією. Сторона захисту повинна отримати ефективні можливості збирати докази. Втручальну у права людини діяльність слідства має контролювати слідчий суддя. Взяття під варту застосовуватиметься як винятковий запобіжний захід у найтяжчих злочинах лише за умови, що сторона обвинувачення наведе переконливі аргументи, що особа може перешкоджати слідству чи зникнути. Потрібно припинити практику спрямування справ на додаткове розслідування.
З метою гуманізації кримінального законодавства слід запровадити інститут кримінального проступку. До цього інституту перейдуть незначні злочини. За вчинення проступків застосовуватимуть штрафні санкції, і вони не матимуть наслідком судимість. Це дасть можливість поширити презумпцію невинуватості та інші гарантії кримінального процесу від необґрунтованого притягнення до відповідальності.
Прокуратура має бути реформована у такий спосіб, щоб вона стала незалежною від будь-якого політичного впливу. Статус прокурора у питаннях незалежності, добору, кар’єри, відповідальності має бути наближений до статусу судді. Слід відмовитися від жорсткої централізованості та єдиноначальності як засад організації прокуратури. Прокурорів мають добирати за конкурсом. Усі кадрові рішення щодо прокурорів прийматиме Вища рада прокуратури або окрема секція Вищої ради юстиції.
Прокуратуру слід позбавити функцій загального (тотального) нагляду та досудового слідства. Сфера її компетенції має бути обмежена кримінальною юстицією: процесуальним керівництвом розслідуванням справ, підтриманням державного обвинувачення в суді та наглядом за виконанням судових рішень у кримінальних справах. Прокуратура може звертатися до суду за захистом інтересів держави та неспроможних осіб, якщо цього не роблять уповноважені на те органи.
Органи внутрішніх справ мають бути зорієнтованими на служіння інтересам суспільства, а не обслуговування тих, хто знаходиться при владі. Необхідно суттєво демілітаризувати ці органи. Можливість носіння уніформи та зброї залишиться лише за особами, які виконують безпосередні поліцейські функції (патрулювання, охорона, перепинення злочинів тощо). Поліція має виконувати також функції щодо розслідування кримінальних справ, але за це мають відповідати окремі демілітаризовані слідчі підрозділи. У процедурі прийняття на службу, просування по службі, дисциплінарних провадженнях і під час звільнення зі служби слід забезпечити участь зацікавлених представників громадськості, правозахисників, адвокатів. Це підвищить прозорість діяльності поліції і її підконтрольність суспільству. Такі рішення здатні підвищити внутрішньовідомчу самостійність поліцейських при здійсненні своїх повноважень, яка наразі майже відсутня. Зміцненню статусу кожного поліцейського може слугувати також закріплення на рівні закону розміру гарантованої заробітної плати і необхідних гарантій.
Створення місцевої поліції необхідно гармонізувати з процесом реформи місцевого самоврядування. Частину функцій органів внутрішніх справ слід передати місцевій поліції. Завданням місцевої поліції стане підтримання громадського порядку, що здійснюватиметься в інтересах територіальної громади, надання необхідної інформації мешканцям міста, селища, села та його гостям, розкриття дрібних правопорушень. Керівництво місцевої поліції буде обиратися і звільнятися територіальною громадою на певний строк. Воно буде підзвітне і підконтрольне територіальній громаді.
