29 квітня 2012, 17:46
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ – ФУНДАМЕНТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ
ЩО МИ МАЄМО ЗАРАЗ В СИСТЕМІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ?
З моменту проголошення незалежності Україна прагне до створення потужного та ефективного місцевого самоврядування, але здійснення цієї мети значно ускладнюється через збереження радянської побудови адміністративно-територіального устрою та територіальної організації влади.
Головною вадою цієї системи є надмірна централізація.
Установи центральної влади максимально сконцентрували у своїх руках фінансові, майнові та земельні ресурси, а також владні повноваження, позбавляючи у такий спосіб територіальні громади реальних можливостей ефективно вирішувати питання власної життєдіяльності та розвитку. Вісімдесят відсотків бюджетних коштів в Україні перерозподіляються через державний бюджет, і лише двадцять відсотків – через місцеві бюджети. Це вкрай негативно позначається на якості життя громадян, створює несприятливий інвестиційний клімат, відчутно ускладнює підприємницьку та соціальну активність.
У структурі собівартості товарів та послуг, які представлені на українському ринку, значною є частка корупційної складової, яка виникає внаслідок специфічних умов взаємодії підприємців з місцевою владою.
Неефективність та корумпованість місцевого самоврядування є однією з головних причин зростання суспільної недовіри до нього та являє собою вагомий чинник відчуження суспільства від влади.
Виходячи з цього, ми ставимо собі за першорядну мету подолати загрозливу тенденцію деградації місцевого самоврядування як самостійної системи самоорганізації і діяльності громадян щодо захисту своїх інтересів.
У цій політиці ми будемо керуватися Європейською хартією місцевого самоврядування та Європейською хартією міст.
ЯКЕ МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ПОТРІБНЕ УКРАЇНСЬКИМ ГРОМАДАМ?
Засадничими принципами здійснення місцевого самоврядування ми визначаємо:
У пропонованій нами моделі самоврядування в Україні, його первинною – головною – ланкою має стати територіальна громада. Територіальні громади мають володіти усією повнотою самоврядних прав, які не можуть бути обмежені чи відібрані будь-якими державними органами, окрім випадків надзвичайних ситуацій.
Юрисдикції територіальних громад поширюються на території, прилеглі до населених пунктів. Таким чином уся територія України (окрім Чорнобильської зони відчуження) перебуває у юрисдикції громад.
Територіальні громади в обов’язковому порядку мають свої статути, генеральні плани розвитку, земельні кадастри, реєстри прав власності на нерухомість та детальні плани забудови. Статути громад підлягають реєстрації, а генеральні плани - науковій експертизі та реєстрації.
Належність громадянина до територіальної громади визначається його внесенням до виборчих списків виборчої дільниці на підставі проживання та/або володіння нерухомістю та/або працевлаштування та/або сплати податків на території, що належить до певного населеного пункту та перебуває у юрисдикції відповідної громади.
Право голосування на місцевих виборах набувається громадянином, якому на день голосування виповнилося шістнадцять років та який на підставі отриманого паспорту внесений до реєстру виборців.
Правом бути обраним депутатом місцевої ради або міським, селищним, сільським головою користуються особи, які на день голосування досягли вісімнадцятирічного віку.
Представницькі органи громад мають право запроваджувати підвищені стандарти якості товарів і послуг на своїх територіях, визначати обсяги та види санкцій стосовно порушників вимог та правил, передбачених нормативно-правовими актами, що діють на території громади.
Громадяни мають незаперечне право об’єднуватися у територіальні колективи – органи самоорганізації населення – будинкові, вуличні та квартальні комітети, які, зокрема, володіють правами погодження розташування об’єктів забудови та благоустрою. Органи саморганізації населення можуть виступати замовниками комунальних послуг, послуг з благоустрою та безпеки.
Громадські організації та релігійні громади, утворені відповідно до законодавства, мають право цільовим чином отримувати кошти з місцевих бюджетів на свою статутну діяльність, якщо вона становить суспільну користь для громад, та виступати партнерами місцевої влади у спільних проектах на умовах максимального контролю з боку інших громадських організацій та прозорості їхньої діяльності.
Економічною основою місцевого самоврядування є місцеві фінанси, комунальне майно та земля. Розпорядження цими активами є цілковитою компетенцією територіальних громад, за винятком об’єктів, щодо яких встановлено законодавчі обмеження (споруди пам’яток історії та культури, землі заповідників та інших природоохоронних установ, об’єкти військового призначення тощо).
Бюджети громад формуються за рахунок частки прибуткового податку з громадян, оподаткування нерухомості, платні за землекористування, місцевих зборів та інших платежів фізичних та юридичних осіб, які запроваджуються органами місцевого самоврядування на підставі відповідного закону, а також господарської діяльності громад.
Громади, які не мають фінансової змоги забезпечити ресурсну самодостатність, отримують дотації за рахунок державного бюджету, відповідно до нормативів, встановлених Парламентом.
Бюджети районів формуються за рахунок відрахувань з бюджетів територіальних громад відповідно до погодженого з кожною громадою окремо нормативу, але не менше відсотка, визначеного Парламентом. Такі внески сплачують лише громади, бюджети яких не дотуються за рахунок державного бюджету. Обсяги дотацій бюджетам громад з державного бюджету розраховуються Урядом чи уповноваженим ним органом для кожної громади окремо. Такі дотації перераховуються безпосередньо на бюджетні рахунки виконавчих органів дотованих громад в обсягах та у терміни, встановлені Урядом.
Місцева влада функціонує на засадах максимальної прозорості та доступності для громадян. Бюджети територіальних громад, їхні генеральні плани, рішення місцевих рад та їхніх виконавчих комітетів, розпорядження місцевих голів, інші нормативні та розпорядчі документи підлягають обов’язковій публікації на сайтах відповідних місцевих рад.
Надходження до міських бюджетів та видатки з них на рівні первинних документів щомісяця публікуються. Усі засідання міських рад є відкритими для працівників засобів масової інформації та громадськості і транслюються засобами телебачення або Інтернету. Голосування депутатів місцевих рад та членів виконавчих комітетів є лише поіменними (за винятком кадрових питань), а їхні результати є повсякчас доступними для ознайомлення усіма бажаючими.
Функції обласних державних адміністрацій обмежуються контролем за дотриманням законодавства та координацією діяльності органів влади при здійсненні масштабних проектів розвитку інфраструктури регіонів, ліквідації надзвичайних ситуацій, здійсненні соціальної та гуманітарної політики тощо.
В міських територіальних громадах має бути запроваджено електронну систему голосування на виборах, створено механізми електронних референдумів та консультативних опитувань членів громади з актуальних питань її життя. Аналогічним чином можуть здійснюватися консультації з мешканцями на рівні мікрорайонів та кварталів.
Депутати сільських та селищних рад обиратимуться за мажоритарною виборчою системою. Обрання депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних та міських рад повинно відбуватися за пропорційною виборчою системою за відкритими списками з преференціями.
Міських, сільських та селищних голів необхідно обирати абсолютною більшістю голосів, тобто проводити другий тур виборів, якщо у першому ніхто з кандидатів не набрав більше половини голосів виборців. Голови місцевих рад за посадою очолюють виконавчі комітети, які формуються відповідними радами.
Регламент діяльності органу місцевого самоврядування, умови формування та роботи громадських рад при виконавчих органах місцевої влади, є обов’язковою складовою частиною статуту територіальної громади.
Районні ради формуються шляхом делегування до їхнього складу депутатів рад відповідних територіальних громад пропорційно до чисельності їхнього населення. Районні ради формують виконавчі комітети, які здійснюють управління об’єктами інфраструктури надання послуг населенню. Діяльність районних рад та їхніх виконавчих комітетів визначається законом. Райони не мають власних статутів.
Керівників місцевої поліції має обирати відповідна територіальна громада. Вона також повинна мати можливість відкликати їх з посади у разі втрати довіри.
Районні державні адміністрації підлягають ліквідації. Їхні повноваження перерозподіляються між виконавчими комітетами районних рад і відповідними територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади на районному, міжрайонному або обласному рівні.
Місцеве самоврядування у містах Києві та Севастополі здійснюється їхніми територіальними громадами без жодних винятків та обмежень. Функції Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій обмежуються контролем за дотриманням законодавства та координацією діяльності відповідних органів влади у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, здійсненні соціальної та гуманітарної політики тощо.
ЯК ЦЬОГО ДОСЯГТИ?
|
Ми визначаємо наступні кроки у здійсненні реформи місцевого самоврядування:
Модернізація системи підготовки і перепідготовки кадрів муніципальних службовців різних рівнів.
