Блог Віталія Кличка

29 квітня 2012, 17:46

В суботу провели у Запоріжжі партійний з’їзд. Було понад п’ять сотень делегатів з усієї України , багато гостей....

Економічна політика

ЕКОНОМІКА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

ЩО МИ МАЄМО?

Соціально-економічна модель, яка склалася в Україні на руїнах радянської економіки, не дозволяє більшості громадян реалізувати свої здібності. Такому устрою притаманні висока корупція, клієнтизм, низька економічна ефективність, величезне розшарування доходів; гігантська неформальна складова влади, яка реалізується передусім шляхом вибіркового впровадження нездійснених законів на розсуд окремого посадовця, а монополізм і брак можливостей для самореалізації лежать у самій його основі. Все це унеможливлює розвиток ефективної ринкової економіки, підриває конкурентоздатність вітчизняного бізнесу, а також призводить до хронічного недофінансування бюджетної сфери. Відсутні широкі можливості реалізації підприємницького потенціалу суспільства – одного з найголовніших ресурсів розвитку будь-якої економіки.

Дієвий захист прав власності у сучасній Україні неможливий. За індексом захисту прав на фізичні об’єкти наша держава посідає в рейтингу одне з найнижчих місць у світі. Слабкі права власності стримують інвестиції у розвиток капіталомістких галузей, в оновлення та модернізацію існуючих основних фондів, унеможливлюють поширення венчурного (інноваційного) фінансування – головного інструменту розвитку інновацій у сучасній економіці.

В основі податкової системи України – так зване конфіскаційне оподаткування з надзвичайними зловживаннями. Це система, у якій держава, використовуючи податкову адміністрацію як каральний орган, намагається зібрати стільки, скільки їй на даний момент потрібно. Структура податків викривлена. Найбільші податки сплачуються шляхом домовленостей.

Держава однією рукою створює загалом непридатні умови для ведення бізнесу, а іншою - вибірково підтримує певні галузі або окремі підприємства, за якими зазвичай стоять олігархічні групи. Держава в особі чиновників та високопосадовців вирішує, кого придушити податками та митами, а кому надати привілеї – пільги, субсидії, державні кредити тощо. Внаслідок штучної підтримки економічно неефективних галузей та окремих підприємств економіка втрачає конкурентоздатність.

За збереження такої системи економічних відносин Україна не лише не має перспективи долучитися до Європейського Союзу чи взагалі стати заможною та вільною країною, але й приречена на подальше відставання від цивілізованого світу, якщо не абсолютне збідніння і навіть крах.

Виходом є реалізація в політичній та економічній сферах принципів рівних можливостей. Основою державного устрою, притаманного всім розвинутим країнам, є відкрита та переважно рівна конкуренція у політиці та економіці.

Потрібен керований злам старої системи з одночасною прискореною розбудовою нових інститутів. Чим швидше і комплексніше це буде зроблено, чим краще підготовлені та продумані реформи – тим меншими втратами обійдеться Україна і кожен із нас.

ЧОГО МИ ПРАГНЕМО?

Ми прагнемо створити в Україні економіку рівних можливостей, котра базуватиметься на соціально-ринкових принципах, а саме поєднуватиме ринкову конкуренцію та відбір найсильніших із соціальним захистом тих, хто цього об’єктивно потребує. Саме така економічна система є найбільш сприятливою для розкриття суспільного потенціалу в інноваційній економіці, оскільки забезпечує максимальні можливості для самореалізації максимальній кількості людей.

Ми виходимо з того, що держава існує виключно для своїх громадян. Отже, її інтерес – це сукупний інтерес усіх громадян: і підприємців – роботодавців, і найманих працівників, і непрацездатних, і тих, хто ще навчається. Завдання держави – гармонійно поєднати ці інтереси.

Досвід успішних країн свідчить, що оптимальна економічна система при спільних базових принципах має враховувати національну специфіку, в тому числі, по можливості, компенсувати її негативні складові.

Відповідно до цього, ми бачимо майбутню Україну такою:

Закон виконуватиметься всіма без виключень та викликатиме повагу. Закон буде максимально наближеним до потреб людей; елемент примусу буде простим та жорстким, аби його неможливо було обійти.
Чиновник служитиме суспільству. Він дотримуватиметься виключно законодавства та буде позбавлений зайвих повноважень.
Підприємництво та конкуренція будуть по-справжньому вільними. Кожен зможе не лише легко розпочати свій бізнес (і легко піти з нього у разі невдачі), але й матиме повноцінний шанс розвинутися, наскільки вистачить здібностей та можливостей. Для економіки це означатиме пришвидшення темпів зростання у півтора-два рази.
Структура економіки буде гнучкою та висококонкурентною. Більшу частину, не лише за зайнятістю, але й за обсягами створеної доданої вартості, будуть складати приватні підприємці, малі та середні підприємства.
Найсприятливішими стануть умови для малих інноваційних підприємств. Завдяки відкритості, оптимальній вартості проживання та перспективам самореалізації, талановиті люди не будуть більше покидати Україну.
Державний сектор економіки буде повністю прозорим та підзвітним. Будь-хто і в будь-який момент зможе дистанційно перевірити звітність і поточну діяльність, пов’язану з виконанням державою своїх функцій, підприємствами та підприємцями – державних замовлень, природними монополіями – формуванням тарифів тощо.
Соціальна допомога буде відповідати своєму призначенню: забезпечуватиме від падіння на соціальне дно та стимулюватиме повернення до суспільної економічної активності. Для тих категорій населення, котрі, в силу обставин, ніколи не зможуть бути задіяними в економічному житті, вона забезпечуватиме гідні умови життя.
Пенсії будуть забезпечувати достойне життя завдяки персональній накопичувальній системі. Кожна людина сама буде вирішувати, коли їй іти на пенсію, зіставляючи свої можливості з розміром надбавки за кожен додатковий рік.

Україна знаходиться на півшляху до такого соціально-економічного устрою. Але остаточний перехід потребує зміни засадничих, системотворчих, принципів та підходів.

ЯК МИ СПОДІВАЄМОСЯ ЦЬОГО ДОСЯГТИ?

Напрямок головного удару – зарегульованість економіки і перешкоди для бізнесу

Реформи мають бути продумані та здійснені максимально комплексно та одночасно. Лише у такий спосіб можна подолати інерцію старої системи. Змінювати закон та кадри, які його мають впроваджувати, треба одночасно. В жодному разі ми не можемо довірити реформи існуючій бюрократії – вона не здатна змінитися сама та не здатна здійснити необхідні суспільні перетворення.

Ми будемо підходити до економічних реформ як до суспільного проекту. Все, що ми будемо робити, буде спиратися на підтримку суспільства. Реформи потребують широкого громадського та експертного обговорення. А реформатори повинні взяти на себе повну відповідальність за наслідки реформ, а не перекладати її на обставини та умови.

Головне завдання - реформування законодавчої бази з метою наближення її до умов реального життя та радикальне спрощення процедур.

Рамки закону повинні бути встановлені чітко, зрозуміло, прозоро, без жодних зайвих обтяжень, але жорстко. В межах визначеного правового поля будуть створені максимально комфортні та сприятливі умови для бізнесу. Втім, до тих, хто буде порушувати закони, ставлення буде жорстким, а покарання – невідворотним.

Права власності – повноцінні та захищені

Сильні (в тому числі, чітко визначені) та захищені права власності – основа ринкової економіки. Приватна власність є основною рушійною силою сучасної ринкової економіки. Вона забезпечує безпосередній зв’язок рівня та якості життя людини з суспільним ефектом її підприємницьких, творчих, трудових зусиль. Розвиток підприємництва, яке базується на приватній власності, має забезпечити якнайповніше застосування набутих громадянами знань, навичок, досвіду, створення сприятливих умов для прояву їхньої ініціативи та утвердження активної громадянської позиції; забезпечення громадянам права вибору напрямів реалізації свого творчого трудового потенціалу для досягнення рівня доходу, адекватного трудовому внеску.

Аби зробити їх такими в Україні ми:

Налагодимо чітку роботу з реєстрації формальних прав власності. Кожна земельна ділянка та об’єкт нерухомості мають бути закріплені за певним власником. Реєстрація переходу власності повинна тривати кілька днів або, навіть, годин, і діяти за принципом «єдиного вікна». Органи землеустрою та бюро технічної інвентаризації повинні позбутися повноважень, що сприяють корупції, і не матимуть безпосереднього контакту з клієнтами. Плата за переоформлення повинна покривати фактичні витрати на перереєстрацію.
Одночасно з податковою реформою проведемо амністію - дозволимо добровільно задекларувати все майно за його реальною поточною ціною, звільнивши власників від загрози переслідування за несплату податків у минулому за умови сумлінної сплати податків у подальшому (в тому числі запроваджених податків на володіння елітною нерухомістю, іншими предметами розкоші, що підлягають реєстрації).
Скасуємо податки та держмита на купівлю-продаж будь-якого майна. Податок на доходи фізичних осіб буде нараховуватися лише на суму перевищення ціни продажу над ціною купівлі (чи задекларованою при амністії вартості).
Підсилимо захист прав кредиторів, за умов вичерпання всіх можливостей договірного та цивілізованого стягнення та реструктуризації боргу.
Запровадимо дієві правові механізми, спрямовані на посилення захисту прав міноритарних акціонерів та співвласників товариств з обмеженою відповідальністю, покращення їхньої спроможності щодо контролю найманих менеджерів. Створимо умови для прозорої діяльності бізнесу та безперешкодного доступу громадян до відкритої інформації про фінансовий стан підприємств.
Вживемо заходів щодо протидії рейдерству та захопленню підприємств за допомогою сили та погроз, сприятимемо поверненню відповідних об’єктів їхнім законним власникам та покаранню винних у судовому порядку.

Особливого ставлення потребує земля як об’єкт власності. Ми вважаємо, що ринок землі сільськогосподарського призначення має бути запроваджений на наступних принципах:

Власниками сільськогосподарських угідь можуть бути виключно фізичні особи – громадяни України.
На засадах відкритості та доступності має бути створений постійно діючий торговельний майданчик (наприклад, у формі Інтернет-аукціону) з купівлі-продажу земельних ділянок. Пропозиції мають прийматися повсюдно, в тому числі, в обов’язковому порядку, у сільських радах.
З метою заохочення розвитку фермерських господарств необхідно спрямувати субсидії аграрному сектору на часткове відшкодування відсотків за іпотечними кредитами для первинного придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах певного ліміту, який відповідає оптимальному розміру фермерського господарства у відповідній аграрно-кліматичній зоні.
Порядок зміни цільового призначення земель, розташованих у приміських зонах та поблизу автошляхів, має бути суттєво лібералізованим. Також повинно бути знято обмеження на використання малородючих земель.

Чітка, ефективна, необтяжлива регуляторна політика

Перетворити державні органи та відповідні підрозділи місцевого самоврядування на медіаторів, які узгоджуватимуть інтереси громади та бізнесу.

Необхідно скоротити регуляторне навантаження на бізнес за рахунок:

Інвентаризації фактично існуючих дозволів, ліцензій, обов’язкової сертифікації тощо. Суттєвого скорочення кількості дозволів або ліцензій (за єдиною формою). Всі інші обмеження, не передбачені законом – повинні бути негайно оголошені недійсними, а за встановлення таких обмежень посадовці мають притягатися до відповідальності за перевищення повноважень.
Дієвого впровадження відповідальності чиновників за порушення термінів узгоджень і видачі дозволів/ліцензій, та можливі збитки у разі початку діяльності без належних умов. Такі дозвільні терміни мають бути радикально скорочені.
Впровадження системи «єдиного вікна» у всіх типах відносин між владою і бізнесом – від реєстрації до митного оформлення.
Переходу до добровільної атестації самоврядними організаціями чи спеціалізованими компаніями у всіх випадках, де йдеться суто про добросовісність виконавця чи якість продукції, та немає істотної загрози життю та здоров'ю громадян. Стандарти безпеки мають затверджуватися на державному рівні. Враховуючи катастрофічну ситуацію з дотриманням стандартів щодо безпеки продукції в Україні, масовим поширенням неякісних та шкідливих продуктів харчування, ліків, товарів для дітей, необхідно здійснити реформування системи стандартизації та сертифікації згідно європейських норм з метою забезпечення належного рівня техногенної безпеки та захисту прав споживачів при зменшенні її обтяжливості для бізнесу.
Реального запровадження самосертифікації та дієвості принципу «мовчазної згоди» всюди, де це можливо.
Реформи системи перевірок, яка б запровадила особисту відповідальність перевіряючих за шкоду, завдану в результаті їхньої упередженості чи некомпетентності. Перевірки мають відбуватися за чіткими та прозорими процедурами, на підставі оцінки ризику. Дотримання таких процедур повинно бути предметом постійного контролю відповідних державних органів. Всі дані про перевірки та їхні результати повинні оприлюднюватися в Інтернеті.

Конкурентоздатність через конкуренцію

Економічна політика має зосередитися на наступних напрямках:

Напрямок І: Захист чесної конкуренції на внутрішньому ринку. Це включає, зокрема:

Посилення судового захисту від нечесної конкуренції.
Підсилення антимонопольної політики з метою запобігання картельним змовам, зловживання монопольним становищем тощо. Антимонопольний комітет має бути незалежним органом, що функціонує виключно на підставі відповідних законів, а його дії чи бездіяльність – підлягати судовому оскарженню.
Дієвий захист внутрішнього ринку від демпінгу, зокрема субсидованих товарів та послуг, а також від продукції країн з неринковою економікою.

Напрямок ІІ: Державне фінансування некомерційної діяльності, яка створює фундамент для конкурентоздатності – насамперед, освіти та фундаментальної науки, а також інфраструктури.

Напрямок ІІІ: Всебічне сприяння вітчизняному бізнесу у просуванні на зовнішні ринки, зокрема через організаційну допомогу, проведення виставок, надання інформації тощо. Особливо важливою має бути роль держави у подоланні неконкурентних практик урядів інших країн, таких як протекціонізм, субсидії та інші преференції.

Напрямок ІV: Відмова від усіх видів вибіркової підтримки окремих галузей чи підприємств.

Напрямок V: Перехід до ринкового курсоутворення із запровадженням відповідних механізмів страхування валютних ризиків, а також управління грошовою масою з метою недопущення у майбутньому завищення реального ефективного курсу гривні.

Відповідно до цих пріоритетів, митна політика має полягати у максимальній лібералізації зовнішньої торгівлі із одночасним зосередженням зусиль на неухильному стягненні податку на додану вартість, акцизів та можливих компенсаційних мит. Основою для обрахунку митної вартості при імпорті мають стати дані про відшкодування податку на додану вартість у країні-експортері, отримані через пряму кореспонденцію з її митними службами. Для спрощення та прискорення процедури слід широко застосовувати автоматизовані системи, основані на оцінці ризику, а також сучасні методи контролю.

Конкуренція та прозорість зроблять економіку ефективнішою. Бізнес змушений буде удосконалюватися та впроваджувати інновації. Все це створить передумови для піднесення конкурентоздатності країни.

Податки – прості, помірні та передбачувані

Для запровадження європейського підходу до оподаткування треба одночасно перезавантажити і законодавство, і адміністрацію податкової сфери на принципах прозорості, кардинального спрощення та рівномірного розподілу податкового навантаження.

Податки мають бути простими, помірними та передбачуваними - такими, від яких важко ухилитися.

Саме на таких принципах працюватиме спрощена система оподаткування для малого бізнесу та фізичних осіб-підприємців. Спрощена система оподаткування буде удосконалена для малого та мікробізнесу, з обов’язковим звільненням останнього від ведення обліку, та максимально спрощеним адмініструванням для першого. Загальна система оподаткування за своїми принципами роботи повинна наближатися до спрощеної системи оподаткування.

Податок на додану вартість потребує найбільшої уваги. Необхідно подолати зловживання при сплаті цього податку та ухилення від його сплати.

Для цього ми пропонуємо:

Укладення договорів між митними службами про відстеження проходження всіх цінних вантажів та сплати податку на додану вартість у країні призначення, або отримання відшкодування у країні походження з усіма торговельними партнерами, що мають товарообіг з Україною вищий за певний поріг (який має поступово знижуватися, відповідно розширюючи коло таких країн). Негайне відшкодування податку на додану вартість на експорт до таких країн після підтвердження сплати у країні призначення, та перевірка сплати цього податку при імпорті на базі порівняння з вартістю товару, за якою він був компенсований експортерові у країні походження.
Запровадження автоматичної аналітичної процедури оцінки ризиків для визначення необхідної ретельності перевірки чи запобіжників проти шахрайства при відшкодуванні податку на додану вартість всім іншим його платникам.

При цьому адміністрування податку буде спрощено за рахунок:

Віднесення на податковий кредит усіх документально підтверджених виплат податку на додану вартість при здійсненні платежів за товари та послуги, віднесені на затрати згідно бухгалтерському обліку.
Використання електронних накладних замість паперових, за окремими винятками.

Податок на прибуток підприємств потребує найглибшого реформування. Ми пропонуємо лібералізувати та кардинально спростити його: зокрема, звільнити від оподаткування будь-які інвестиції всередині країни; скасувати поняття податкового обліку як окремого від бухгалтерського (і відповідним чином розраховувати прибуток для оподаткування); зняти інші обмеження. Натомість, встановити нижню межу податкових зобов’язань у відсотках від залишкової вартості основних фондів підприємства з вищими ставками для землі, дещо меншими – для нерухомості та найменшими – для рухомого майна. При цьому передбачити можливість часткової розстрочки на випадок тимчасової збитковості, запровадити податкові канікули для новостворених основних фондів, а саму цю межу податкових зобов’язань (так само, як і ставку податку на прибуток) зменшувати з часом.

Також варто запровадити спеціальний пенсійний податок на активи, створені за часів Радянського Союзу, з метою створення первинної ресурсної бази для накопичувальної пенсійної системи. Підвищення зобов’язань за цим податком буде компенсоване зниженням нарахувань на заробітну плату. Додаткові надходження мають покрити дефіцит Пенсійного фонду.

Також для забезпечення додаткових бюджетних надходжень слід запровадити економічно доцільне підвищення рентних платежів за видобування та використання корисних копалин.

Складні норми залишатимуться актуальними лише для фінансового сектору та операцій з цінними паперами. У виключно виграшному становищі опиняться швидко зростаючі інноваційні підприємства, які не мають великих основних фондів, але, натомість, активно інвестують свої великі прибутки. Для них такий податок на прибуток буде мінімальним.

Розмір єдиного соціального внеску підлягає зниженню вдвічі. При цьому більша частина внеску має сплачуватися працівником.

Окрім цього, буде проводитися цілеспрямована політика детінізації заробітної плати та заохочення до сплати податків, в тому числі соціальних внесків. Зокрема, для заохочення сплати пенсійних внесків буде встановлений тісний взаємозв'язок між накопиченими внесками, віком виходу на пенсію, розміром майбутньої пенсії тощо.

Прозорий та ефективний бюджет

На сьогодні державний бюджет є справжньою «чорною діркою» української економіки. Розкрадання бюджетних коштів, корупція при проведенні державних закупівель та у роботі державних підприємств, нецільове та неефективне витрачання грошей, тотальна непрозорість стали хронічними хворобами нашої держави. Значні збитки бюджету пов’язані з державними закупівлями. Світовий досвід доводить, що підвищення прозорості є головною запорукою успішної боротьби з корупцією при закупівлях. Другий за важливістю чинник – конкуренція. Ми максимально задіємо обидва важелі – як прозорість, так і конкуренцію - аби зменшити та поступово викорінити корупцію при державних закупівлях.

Для цього Україна потребує надзвичайних заходів із впровадження прозорості всіх державних грошей. Витрати розпорядників бюджетних коштів мають розміщуватися в режимі реального часу та необмеженого доступу в Інтернеті.

Так само прозорими мають стати державні підприємства та монополії, органи місцевої влади та самоврядування.

Потрібно запровадити планування та здійснення бюджетних видатків на основі програмно-цільового методу з визначенням чітких пріоритетів та обмеженням кількості бюджетних програм. Планування бюджетних програм реалізовувати на середньо- та довгострокових засадах, передбачити відповідальність держави за виконання зобов’язань щодо їхнього фінансування.

Необхідно впровадити ефективні схеми державного фінансування, що забезпечать покращення якості надання бюджетних послуг без збільшення обсягів фінансування. Разом з податковою реформою, ці дії дозволять сформувати бездефіцитний бюджет для вирішення проблеми державного боргу, а в майбутньому - поступово знижувати податкове навантаження.

Податкова реформа перемістить тягар оподаткування з працемістких підприємств на капіталомісткі, що є найбільш сприятливим для інноваційного малого бізнесу та інвестиційних компаній, які використовують висококваліфіковану робочу силу. Збільшення пропозиції робочих місць – а отже, і конкуренції роботодавців – за рахунок розвитку підприємництва сприятиме випереджаючому зростанню заробітних плат і, зрештою, забезпечить достойну винагороду за сумлінну працю. Кількість малозабезпечених зменшиться, а більшість громадян України сформують середній клас.

Податок на основні фонди, разом із вивільненням від оподаткування інвестиційних коштів та канікулами для оподаткування новостворених основних фондів, стимулюватиме технічну модернізацію і заміну застарілих, неефективних основних фондів, з одночасним збільшенням необхідної для цього ресурсної бази фондового ринку і взагалі ринкових інвестицій.

Спрощення сплати податків та дерегуляція є особливо актуальними для сіл та малих міст, де важче здобути відповідну кваліфікацію та отримати інформацію, а також малого бізнесу, для якого відповідні витрати є суттєвими.

Запропонований нами комплекс кроків сприятиме створенню в Україні ефективної, швидко та стійко зростаючої, сучасної інноваційної економіки, здатної забезпечити достойні соціальні стандарти для всіх - добробут для працюючих, перспективи для підприємців та основу економічної незалежності для держави. У такій економіці стрімко зростатиме середній клас, зменшуватиметься бідність та крайні форми соціального розшарування - і справедливо перемагатимуть дійсно найталановитіші.